Національний банк України оперативно підготував підґрунтя для появи абсолютно нового сегмента на фінансовому ринку. Регулятор затвердив нормативну базу для банків фінансової інклюзії — спеціалізованих установ, покликаних повернути базові платіжні та кредитні послуги туди, звідки через війну та економічну доцільність пішов класичний банкінг.
Нові правила гри базуються на чотирьох постановах Правління НБУ (№ 61–65), які були прийняті 12 червня 2026 року та набирають чинності вже 26 червня 2026 року. Ці документи імплементують норми Закону № 4465-IX «Про розвиток фінансової інклюзії».
Що передбачає нова архітектура регулювання?
Для того, щоб зацікавити потенційних інвесторів та спростити роботу нового типу установ, НБУ пішов на суттєві регуляторні поступки, впровадивши окремі правила нагляду:
- Особливий розрахунок капіталу: В Інструкцію про регулювання банківської діяльності внесено принциповий виняток — нормативи достатності капіталу для таких банків розраховуватимуться за окремими, більш лояльними правилами.
- Лояльний старт: Передбачено суттєво спрощену систему ліцензування порівняно зі стандартними банківськими ліцензіями.
- Гнучкий ризик-менеджмент: Установи отримають власні, адаптовані вимоги до внутрішнього контролю та управління ризиками, що знизить операційні витрати.
- Мобільність через агентів: Значно розширено можливості для комерційних агентів з приймання готівки. Зокрема, вони зможуть працювати поза межами стаціонарних пунктів обслуговування, що є критично важливим для прифронтових та віддалених територій.
Чому це важливо та який інтерес для бізнесу?
Банк фінансової інклюзії — це фактично роздрібна кредитна установа з обмеженим переліком операцій. Її головний фокус — малозабезпечені верстви населення, мікропідприємці та сільська місцевість.
Погляд на перспективу: Для українського агробізнесу та фермерських господарств поява таких банків — це потенційний прорив. В умовах, коли великі системні банки оптимізують мережі й закривають відділення в регіонах, інклюзивні банки та їхні мобільні агенти можуть стати основним каналом доступу до швидкого фінансування, розрахунково-касового обслуговування та приймання платежів безпосередньо «на місцях».
Головний виклик: чи буде попит на ліцензії?
НБУ свою роботу виконав — нормативна архітектура повністю готова до запуску. Проте головне питання залишається відкритим: чи з’являться на ринку реальні гравці, готові інвестувати в цей формат?
Оскільки модель передбачає обмежений перелік банківських операцій та роботу в сегментах з низькою маржинальністю (але високим соціальним навантаженням), успіх ініціативи залежатиме від того, чи зможуть ритейлери, поштові оператори або великі фінансові компанії розгледіти в цих ліцензіях життєздатну бізнес-модель. Більш чітку відповідь ми побачимо вже в найближчі місяці після того, як нові постанови офіційно запрацюють.